Усна частина telc B1: Teil 1–3 — перебіг, теми, Redemittel

Як проходить усна частина telc B1?

Усна частина — окрема частина іспиту поряд із письмовою. Зазвичай ви складаєте її в парі з іншою учасницею чи іншим учасником. У кімнаті двоє екзаменаторів; одна людина веде розмову. Хто реєструється сам, може скласти індивідуальний іспит; тоді роль партнера бере на себе екзаменаторка чи екзаменатор.

Розмова разом триває приблизно 15 хвилин. Усна частина дає 75 з 300 балів, тобто 25 %. Ви складаєте її, якщо маєте щонайменше 45 балів. Для сертифіката вам також потрібно щонайменше 135 з 225 балів у письмовій частині. Якщо ви не склали лише усну частину, її можна окремо повторити в тому самому або наступному календарному році.

Як оцінюють усну частину?

Кожну з трьох частин оцінюють окремо, причому за тими самими чотирма критеріями. Teil 1 коротший і дає менше балів.

Teil 2 і Teil 3 разом дають 60 із 75 балів. Отже, якщо в Teil 1 ви почувалися невпевнено, це ще можна надолужити. Aussprache und Intonation — найменший критерій (3 і 6 балів відповідно); найбільше балів дають Ausdrucksfähigkeit, Aufgabenbewältigung і Formale Richtigkeit.

Наша порада: сприймайте чотири критерії як запитання до себе. Чи достатньо й різноманітно я говорив? Чи зробив те, чого вимагає завдання, — розповів, перепитав, спланував? Чи зрозумілі мої речення, навіть якщо не кожне без помилок? Чи добре мене чути й розуміти?

Як використати 20 хвилин підготовки?

На підготовці ви отримуєте аркуші із завданнями. Нотатки робите лише на аркушах зі штампом, які вам для цього дають, а не на аркушах із завданнями. Нотатки можна взяти на іспит, але читати з них не слід.

Наша порада, як розподілити час:

Пишіть ключові слова так велико й чітко, щоб вистачило короткого погляду. Приклад для Teil 2: „Blatt: Jana – fast alles mit Karte/Handy, schnell / ich: meistens Karte, aber Markt nur bar / Frage an Partner: Und du?“ («Аркуш: Яна — майже все карткою/телефоном, швидко / я: здебільшого карткою, але на ринку лише готівкою / запитання партнерові: А ти?»)

Teil 1: що казати й про що питати під час знайомства?

Teil 1 називається „Einander kennenlernen“ («Познайомитися») і триває приблизно 3 хвилини. Ви розповідаєте щось про себе й ставите запитання партнерові, а він робить так само. Це розмова, а не доповідь: хто говорить лише про себе, виконує тільки половину завдання. Наша порада: підготуйтеся до побутових тем, наприклад походження й місце проживання, родина, робота чи навчання, вивчення німецької, дозвілля і плани.

Відповідайте двома-трьома реченнями, а не одним словом, а потім повертайте запитання. Так виникає розмова, і ви показуєте більше, ніж прості речення.

Власний приклад (уривок).

• Teresa: „Hallo, ich bin Teresa. Ich komme aus Portugal und lebe jetzt seit zwei Jahren in Mainz. Und du?“ («Привіт, я Тереза. Я з Португалії й уже два роки живу в Майнці. А ти?»)
• Farid: „Ich heiße Farid und komme aus Afghanistan. Ich wohne in Wiesbaden, also gar nicht weit von dir. Was machst du in Mainz?“ («Мене звати Фарід, я з Афганістану. Живу у Візбадені, тобто зовсім недалеко від тебе. А що ти робиш у Майнці?»)
• Teresa: „Ich arbeite in einem Hotel an der Rezeption. Die Arbeit gefällt mir, weil ich viele Sprachen sprechen kann. Nur die Nachtschichten sind anstrengend. Arbeitest du auch?“ («Я працюю в готелі на рецепції. Робота мені подобається, бо я можу говорити багатьма мовами. Тільки нічні зміни виснажують. А ти теж працюєш?»)
• Farid: „Im Moment mache ich ein Praktikum in einer Autowerkstatt. Wenn alles klappt, kann ich dort im Herbst eine Ausbildung anfangen.“ («Зараз я проходжу практику в автомайстерні. Якщо все вийде, восени зможу почати там профнавчання.»)
• Teresa: „Toll! Wie hast du das Praktikum gefunden?“ («Чудово! А як ти знайшов цю практику?»)

Teil 2: як говорити на тему?

Teil 2 називається „Über ein Thema sprechen“ («Поговорити на тему») і триває приблизно 6 хвилин. У вас і вашого партнера різні аркуші на ту саму тему; на кожному — інша, часто протилежна думка. Спершу ви розповідаєте одне одному, що написано на вашому аркуші. Потім обмінюєтеся думками: як ви самі на це дивитеся і який маєте досвід?

1. Розповісти: передайте думку зі свого аркуша власними словами, двома-трьома реченнями. Не читайте вголос.
2. Власна думка: скажіть, що думаєте, і обґрунтуйте це через „weil“ чи „denn“ (бо, тому що).
3. Досвід: наведіть конкретний приклад зі свого життя чи зі своєї країни.
4. Обмін: запитайте думку партнера й відреагуйте на неї — погодьтеся, заперечте, перепитайте.

Наша порада: Teil 2 — це не дискусія, у якій хтось має перемогти. Ваша власна думка не мусить збігатися з думкою на вашому аркуші. Важливо, щоб говорили обоє, відгукувалися одне на одного й обґрунтовували свій погляд. Складно стає, коли хтось читає з аркуша, довго говорить сам, нічого не питаючи в партнера, або лише називає думку й не обґрунтовує її.

Власний приклад. Тема: „Bar oder mit Karte bezahlen?“ («Платити готівкою чи карткою?») На аркуші A Яна (29) каже, що майже за все платить карткою чи телефоном, бо це швидко. На аркуші B пан Брандт (63) каже, що краще платить готівкою, бо так краще контролює свої витрати.

• A: „Auf meinem Blatt erzählt eine junge Frau, Jana, dass sie fast nie Bargeld dabeihat. Sie bezahlt mit Karte oder mit dem Handy, weil das schneller geht und sie kein Kleingeld suchen muss. Und was steht auf deinem Blatt?“ («На моєму аркуші молода жінка, Яна, розповідає, що майже ніколи не має при собі готівки. Вона платить карткою чи телефоном, бо так швидше й не треба шукати дрібних. А що написано на твоєму аркуші?»)
• B: „Auf meinem Blatt ist es genau umgekehrt. Ein älterer Mann, Herr Brandt, bezahlt lieber bar. Er sagt, mit Bargeld sieht er sofort, wie viel Geld er noch hat. Ehrlich gesagt verstehe ich ihn gut.“ («На моєму аркуші все навпаки. Літній чоловік, пан Брандт, краще платить готівкою. Він каже, що з готівкою одразу бачить, скільки грошей у нього ще лишилося. Чесно кажучи, я його добре розумію.»)
• A: „Warum? Bezahlst du auch lieber bar?“ («Чому? Ти теж краще платиш готівкою?»)
• B: „Ja, meistens. In meinem Heimatland bezahlen viele Leute bar, und ich habe mich daran gewöhnt. Außerdem kann man auf dem Wochenmarkt oft gar nicht mit Karte bezahlen.“ («Так, здебільшого. На моїй батьківщині багато людей платять готівкою, і я до цього звик. До того ж на ринку часто взагалі не можна заплатити карткою.»)
• A: „Das stimmt, auf dem Markt nehme ich auch Bargeld mit. Aber im Supermarkt finde ich die Karte viel praktischer. Wenn ich meine Ausgaben kontrollieren will, schaue ich in die App meiner Bank.“ («Це правда, на ринок я теж беру готівку. Але в супермаркеті картка, як на мене, набагато зручніша. Коли хочу перевірити свої витрати, дивлюся в застосунок свого банку.»)

Teil 3: як разом щось спланувати?

Teil 3 називається „Gemeinsam etwas planen“ («Разом щось спланувати») і триває приблизно 6 хвилин. Ваше завдання: разом щось організувати, наприклад свято. На аркуші є пункти, які треба обговорити, скажімо „Wann?“ («Коли?») і „Wo?“ («Де?»). В інструкції екзаменатора сказано: „Zum Schluss einigen Sie sich bitte darüber, was zu tun ist und wer welche Aufgabe übernimmt.“ («Наприкінці, будь ласка, домовтеся, що треба зробити і хто яке завдання бере на себе.»)

1. Початок: коротко назвіть мету („Wir wollen also … organisieren.“ — «Отже, ми хочемо організувати …») і почніть з першого пункту.
2. Пропозиція й реакція: робіть пропозиції й реагуйте на пропозиції партнера: приймайте або з обґрунтуванням пропонуйте інший варіант.
3. Усі пункти: пройдіть список по черзі й додавайте власні ідеї.
4. Домовленість: наприкінці підсумуйте, що ви вирішили і хто що робить.

Наша порада: саме лише „Nein“ («Ні») гальмує розмову. Якщо ви щось відхиляєте, назвіть причину й одразу запропонуйте альтернативу. І не вирішуйте все самі: у кожному пункті питайте думку партнера.

Власний приклад. Завдання: ви хочете організувати на мовному курсі обмін одягом (Kleidertauschbörse). Пункти: Коли? Де? Як про це дізнаються інші? Що робити з одягом, який залишиться?

• A: „Wir wollen also eine Kleidertauschbörse für unseren Kurs machen. Wann passt es dir?“ («Отже, ми хочемо влаштувати обмін одягом для нашого курсу. Коли тобі зручно?»)
• B: „Wie wäre es mit Freitag nach dem Unterricht? Da haben die meisten Zeit.“ («Як щодо п’ятниці після заняття? Тоді в більшості є час.»)
• A: „Freitag ist gut, aber nach dem Unterricht sind alle müde. Vielleicht lieber in der Mittagspause?“ («П’ятниця — добре, але після заняття всі втомлені. Може, краще в обідню перерву?»)
• B: „Die Mittagspause ist nur 30 Minuten lang, das ist zu kurz. Was hältst du von Freitag um 17 Uhr, mit Kaffee und Kuchen?“ («Обідня перерва лише 30 хвилин, це замало. Що скажеш про п’ятницю о 17:00, з кавою й пирогом?»)
• A: „Einverstanden. Und wo? Ich schlage den großen Kursraum vor, da gibt es Tische für die Kleidung.“ («Згода. А де? Пропоную велику аудиторію, там є столи для одягу.»)
• B: „Gute Idee. Ich frage die Kursleiterin, ob wir den Raum benutzen dürfen. Kannst du einen Zettel für die anderen schreiben?“ («Гарна ідея. Я спитаю викладачку, чи можна нам скористатися аудиторією. Можеш написати оголошення для інших?»)
• A: „Mache ich. Und was machen wir mit den Sachen, die übrig bleiben?“ («Зроблю. А що робимо з речами, які залишаться?»)
• B: „Die könnten wir in eine Kleiderkammer bringen. Hier in der Nähe gibt es eine.“ («Їх можна віднести в пункт видачі одягу. Тут неподалік є такий.»)
• A: „Super. Also: Freitag um 17 Uhr im großen Kursraum. Du sprichst mit der Kursleiterin und bringst die Reste weg, ich schreibe den Zettel und backe einen Kuchen.“ («Чудово. Отже: п’ятниця, 17:00, велика аудиторія. Ти говориш із викладачкою й відносиш залишки, я пишу оголошення й печу пиріг.»)

Що робити, якщо партнер говорить мало або дуже багато?

Партнера здебільшого не обирають. Наші поради для обох випадків:

• Партнер говорить мало: ставте відкриті запитання („Wie ist das in deinem Land?“ — «А як це у твоїй країні?») замість запитань «так/ні». Пропонуйте два варіанти („Lieber am Samstag oder am Sonntag?“ — «Краще в суботу чи в неділю?»). Після запитання дайте йому час — коротка пауза не проблема.
• Партнер говорить дуже багато: доброзичливо вступайте в розмову („Moment, dazu fällt mir etwas ein.“ — «Хвилинку, мені тут дещо спало на думку.», „Da habe ich eine andere Idee.“ — «У мене тут інша ідея.»). Відштовхуйтеся від його останнього речення — тоді ваш вступ звучить природно.
• Ви чогось не зрозуміли: перепитайте („Entschuldigung, kannst du das noch einmal sagen?“ — «Вибач, можеш повторити?», „Meinst du, dass …?“ — «Ти маєш на увазі, що …?»). Перепитувати — нормальна частина розмови.
• Вам бракує слова: опишіть його („das Ding, mit dem man …“ — «така штука, якою …», „so etwas wie …“ — «щось на кшталт …») і говоріть далі, замість довго шукати.

У будь-якому разі: говоріть із партнером, а не з екзаменаторами. Дивіться на нього й реагуйте на те, що він щойно сказав.

Як тренувати telc B1 Sprechen на LexDeutsch?

У розділі telc B1 Sprechen ви тренуєте всі три частини на власних темах LexDeutsch: Teil 1 — 8 тем із запитаннями й короткими зразками відповідей; Teil 2 — 10 тем з аркушем A, аркушем B і зразком розмови; Teil 3 — 10 завдань на планування зі зразком діалогу й домовленістю наприкінці. До кожного Teil є Redemittel з перекладом і тренажер Redemittel, у якому ви зіставляєте речення з їхньою функцією. Перші три теми кожного Teil і Redemittel доступні безкоштовно й без реєстрації, решта тем входить у VIP.

Тренажер не записує ваш голос і не оцінює його. Ось як тренуватися все одно ефективно:

1. Прочитайте завдання й поставте таймер: 3 хвилини для Teil 1, 6 хвилин для Teil 2 і Teil 3.
2. Говоріть уголос, найкраще з партнером по навчанню, а як ні — самі за обидві ролі. Записуйте себе на телефон.
3. Потім порівняйте зі зразком розмови: яких Redemittel бракувало? Чи ставили ви запитання й обґрунтовували думку?
4. Наступного дня повторіть те саме завдання з двома новими Redemittel.

Симуляція іспиту telc B1 входить у VIP і містить Lesen, Sprachbausteine і Hören з балами за правилами telc; усної частини в ній немає. Офіційний Übungstest з аркушами завдань для усної частини telc gGmbH пропонує безкоштовно: Übungstest telc Deutsch B1 (ZIP). Як проходить увесь іспит, пояснює гайд Іспит telc B1.