DTZ Sprechen Teil 1: розповідь про себе — перебіг і приклади

Як проходить DTZ Sprechen Teil 1?

Усну частину Deutsch-Test für Zuwanderer (DTZ) ви складаєте зазвичай у парі перед двома ліцензованими екзаменаторами. На одну пару заплановано приблизно 20 хвилин: близько 16 хвилин розмови у трьох частинах і близько 4 хвилин, коли екзаменатори обговорюють оцінку. Teil 1 «Über sich sprechen» (розповідь про себе) — це початок, він триває приблизно 4 хвилини на обох учасників разом.

Обоє отримують однаковий аркуш завдання з опорними пунктами (Stichpunkte). В офіційному Übungssatz 1 від g.a.s.t. це: ім’я (Name), місце народження (Geburtsort), місце проживання (Wohnort), робота/професія (Arbeit/Beruf), сім’я (Familie) і мови (Sprachen). Ви говорите по черзі. Після вашої розповіді екзаменатори ставлять додаткове питання. Часу на підготовку Übungssatz не називає.

Якщо на одну людину припадає близько двох хвилин, то у вас є приблизно хвилина на розповідь про себе і приблизно хвилина на уточнювальні питання. Це не офіційний розподіл, але добрий орієнтир для тренування: розповідь на 20 секунд надто коротка, а розповідь на три хвилини не залишає часу для 1B.

Які питання ставлять у Teil 1B?

В Übungssatz зазначено, що після вашої розповіді екзаменатори ставлять додаткове питання. Наша порада: тренуйтеся з питаннями, які продовжують ваші опорні пункти й вимагають більше ніж однієї інформації, — про повсякденне життя, про причини і про цілі.

• Про місце проживання: „Was kann man in Ihrer Stadt am Wochenende machen?“ («Що можна робити у вашому місті на вихідних?»), „Wie kommen Sie zum Kurs?“ («Як ви добираєтеся на курс?»)
• Про роботу: „Wie sieht ein normaler Arbeitstag bei Ihnen aus?“ («Який вигляд має ваш звичайний робочий день?»), „Was ist an Ihrer Arbeit anstrengend?“ («Що у вашій роботі важкого?»)
• Про сім’ю: „Wie verbringen Sie den Sonntag mit Ihrer Familie?“ («Як ви проводите неділю з сім’єю?»), „Besuchen Sie Ihre Verwandten oft?“ («Ви часто відвідуєте родичів?»)
• Про мови: „In welchen Situationen sprechen Sie Deutsch?“ («У яких ситуаціях ви говорите німецькою?»), „Welche Sprache sprechen Ihre Kinder am liebsten?“ («Якою мовою ваші діти найбільше люблять розмовляти?»)
• Про цілі: „Wo möchten Sie in fünf Jahren arbeiten?“ («Де ви хотіли б працювати через п’ять років?»)

Це наші власні приклади, а не питання з іспиту. Проте вони показують принцип: хто до кожного опорного пункту вже має в голові два-три речення, той знайде, з чого почати, навіть на несподіване уточнювальне питання.

Як побудувати розповідь про себе: A2 чи B1?

Коротке речення на опорний пункт дає інформацію, але мало розповідає про вас. Наша порада — W-розширення (W-Erweiterung): до кожного опорного пункту поставте собі два W-питання — „Seit wann?“ («Відколи?») або „Wie?“ («Як?») і „Warum?“ («Чому?») — і відповідайте на них у тому самому реченні або в наступному. Так майже автоматично з’являються вказівки на час, підрядні речення й обґрунтування.

Подивіться, що додається в правій колонці: вказівка на час („seit drei Jahren“ — «уже три роки», „mit 25“ — «у 25 років»), причина („weil meine Schwester …“ — «бо моя сестра …»), протиставлення („aber ich mag …“ — «але мені подобаються …»). Наша порада: з цими засобами ваша розповідь звучить докладніше, і жоден із них не складний.

Приклад: розповідь про себе й уточнювальне питання

Так може звучати розповідь приблизно на хвилину (власний приклад, людина: Ana, 41 рік):

„Guten Tag, mein Name ist Ana Rusu. Ich komme aus Chișinău, der Hauptstadt der Republik Moldau. Seit zwei Jahren wohne ich in Erfurt, zusammen mit meinem Sohn. Er ist sechzehn und macht bald seinen Schulabschluss. Von Beruf bin ich Köchin. In Moldau habe ich in einem Restaurant gearbeitet, hier koche ich in der Kantine eines Krankenhauses. Dort beginnt mein Tag schon um sechs Uhr, dafür habe ich nachmittags frei. Meine Muttersprache ist Rumänisch, außerdem spreche ich Russisch. Deutsch lerne ich im Integrationskurs, und in der Küche übe ich jeden Tag mit meinen Kolleginnen.“ — «Добрий день, мене звати Ана Русу. Я з Кишинева, столиці Республіки Молдова. Уже два роки я живу в Ерфурті разом із сином. Йому шістнадцять, і незабаром він закінчує школу. За професією я кухарка. У Молдові я працювала в ресторані, а тут готую в їдальні лікарні. Мій робочий день там починається вже о шостій ранку, зате після обіду я вільна. Моя рідна мова — румунська, крім того, я розмовляю російською. Німецьку я вчу на інтеграційному курсі, а на кухні щодня практикуюся з колегами.»

Можливе уточнювальне питання й відповідь, яка продовжує розмову:

• Екзаменатор: „Was kochen Sie in der Kantine?“ — «Що ви готуєте в їдальні?»
• Ana: „Jeden Tag gibt es drei Gerichte, eins davon ist immer vegetarisch. Ich bin vor allem für die Suppen zuständig. Am Anfang kannte ich viele Gemüsesorten nur auf Rumänisch, inzwischen kenne ich die deutschen Namen.“ — «Щодня є три страви, одна з них завжди вегетаріанська. Я відповідаю передусім за супи. Спочатку я знала назви багатьох овочів лише румунською, а тепер знаю й німецькі.»
• Екзаменатор: „Und was möchte Ihr Sohn nach der Schule machen?“ — «А чим хоче займатися ваш син після школи?»
• Ana: „Er möchte eine Ausbildung als Mechatroniker machen. Er hat schon ein Praktikum in einer Werkstatt gemacht, und das hat ihm gut gefallen.“ — «Він хоче здобути професію мехатроніка (Ausbildung als Mechatroniker). Він уже проходив практику в майстерні, і йому там дуже сподобалося.»

Чому це добре працює: кожна відповідь одразу починається зі змісту питання, має два-три речення і закінчується деталлю, за яку може зачепитися наступне питання.

Яких типових помилок слід уникати?

1. Заповнювати аркуш, як анкету. „Name: Ana. Wohnort: Erfurt. Beruf: Köchin.“ («Ім’я: Ана. Місце проживання: Ерфурт. Професія: кухарка.») Так речень не виходить. До кожного опорного пункту складіть повне речення з дієсловом.
2. Говорити лише в Präsens. У вашій біографії є минуле: „Ich habe in einem Restaurant gearbeitet“ («Я працювала в ресторані»), „Ich bin 2023 nach Deutschland gekommen“ («Я приїхала до Німеччини 2023 року»). Одне-два речення в Perfekt роблять розповідь живішою.
3. Не пояснювати назви місць. „Ich komme aus Bălți“ («Я з Бєльців») екзаменаторам, можливо, нічого не скаже. Коротко додайте: „… das ist eine Stadt im Norden von Moldau.“ («… це місто на півночі Молдови.»)
4. Від хвилювання говорити надто швидко. Хто говорить швидко, той ковтає закінчення та втрачає час на виправлення. Після кожного опорного пункту робіть невелику паузу.
5. Мовчати, коли питання незрозуміле. Перепитайте — це частина звичайної розмови: „Entschuldigung, meinen Sie meine Arbeit hier oder in meinem Heimatland?“ («Перепрошую, ви маєте на увазі мою роботу тут чи в моїй країні?»)
6. Думати, що треба розповідати все особисте. Якщо ви не хочете говорити на якусь тему, ввічливо скажіть про це й запропонуйте щось інше: „Darüber spreche ich nicht so gern, aber ich kann gern von meiner Arbeit erzählen.“ («Про це я говорю не дуже охоче, але залюбки розповім про свою роботу.»)

Мовні звороти (Redemittel) для Teil 1

Ці фрази підходять до всіх шести опорних пунктів з Übungssatz. Вивчіть до кожного опорного пункту два варіанти — тоді ваша розповідь не звучатиме як анкета.

На сторінці Sprechen Teil 1 є конструктор із блоками речень до кожного опорного пункту і дві повні зразкові розповіді з перекладом кількома мовами.

Як оцінюють Teil 1?

У Sprechen можна отримати щонайбільше 100 балів. Половина з них — за виконання завдання (Aufgabenbewältigung), окремо за частинами: Teil 1A — 5, Teil 1B — 5, Teil 2A — 10, Teil 2B — 10 і Teil 3 — 20 балів. Другу половину екзаменатори оцінюють за всю розмову: вимова/інтонація (Aussprache/Intonation) 10, плавність (Flüssigkeit) 10, правильність (Korrektheit) 15 і словниковий запас (Wortschatz) 15 балів.

Для Teil 1 це означає: 10 балів залежать безпосередньо від розповіді про себе і відповідей на уточнювальні питання. Водночас Teil 1 — це перше враження про вашу вимову, темп мовлення і словниковий запас, а ці критерії діють для всіх трьох частин.

Обидва екзаменатори оцінюють незалежно один від одного, і їм не треба домовлятися про спільну оцінку; результат — середнє значення. З 75–100 балами ви досягаєте в Sprechen рівня B1, з 35–74,5 балами — A2. Без B1 у Sprechen сертифіката B1 немає, а з «unter A2» (нижче A2) у Sprechen немає жодного сертифіката. Докладніше про підрахунок — у гайді Іспит DTZ B1.

Як підготуватися до Teil 1 за два тижні?

1. Дні 1–2: до кожного з шести опорних пунктів напишіть одне просте речення, а потім розширте його двома W-питаннями („Seit wann?“ — «Відколи?», „Warum?“ — «Чому?»). На допомогу візьміть конструктор Teil 1.
2. Дні 3–4: промовляйте розповідь уголос, без папірця. Запишіть себе на телефон і прослухайте: де ви затинаєтеся, де бракує дієслова?
3. Дні 5–7: попросіть когось із курсу чи з родини поставити вам після розповіді два питання. Відповідайте щоразу двома-трьома реченнями.
4. Дні 8–10: змінюйте порядок опорних пунктів — починайте то із сім’ї, то з роботи. Так ви побачите, чи володієте блоками, чи знаєте лише один текст.
5. Дні 11–14: тренуйте Teil 1 разом із Teil 2 і Teil 3, щоб після розповіді про себе не «вимикатися»: опис фото, Teil 2 і Teil 3 — разом щось спланувати.

Успіху тут ніхто не обіцяє. Але хто вміє розповідати про себе вільно, повними реченнями і з власними деталями, починає іспит спокійніше — і це допомагає в усіх трьох частинах.